"Українські повісті" Миколи Гоголя - це збірка з 12 творів, написаних російською мовою в період з 1831 по 1835 рік. У ній представлені найкращі твори письменника, написані на українській тематиці, які стали класикою української літератури.
До збірки увійшли такі повісті
- "Сорочинський ярмарок"
- "Вечір напередодні Івана Купала"
- "Майська ніч, або Утоплена"
- "Пропала грамота"
- "Ніч перед Різдвом"
- "Страшна помста"
- "Іван Федорович Шпонька та його тітонька"
- "Зачароване місце"
- "Старосвітські поміщики"
- "Вій"
- "Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем"
Повісті Гоголя змальовують життя українського народу в першій половині XIX століття. Вони поєднують в собі реалістичні та фантастичні елементи, що створює унікальний і неповторний стиль письменника.
"Українські повісті" Гоголя - це не лише шедеври української літератури, але й важлива частина світової класики. Вони перекладені багатьма мовами світу і читаються з великим задоволенням людьми різного віку і національностей.
Значення "Українських повістей" для української літератури
"Українські повісті" Гоголя мають величезне значення для української літератури. Вони стали першими творами, які познайомили світ з українською культурою і традиціями. Повісті Гоголя допомогли сформувати українську національну свідомість і стали джерелом натхнення для багатьох українських письменників і художників.
Повісті Гоголя також мають важливе значення для розвитку української мови. У своїх творах Гоголь використовував багату і колоритну українську мову, яка до того часу не була широко відома в світі. Повісті Гоголя допомогли популяризувати українську мову і зробили її більш зрозумілою для людей інших національностей.